П`ятниця, 22.09.2017, 23:12

Світ молоді

Інтернет-видання для школярів, студентів та молоді, яка хоче знати все!

Меню сайту
Реклама
Наше опитування
Що вас найбільше радує з приходом весни?
Всего ответов: 669
Міні-чат
300
Реклама
Коментарі
01.04.2016

ДІВЧИНА-ЗАГАДКА

приветик

12.09.2015

ДІВЧИНА-ЗАГАДКА

прівет

04.05.2015

УКРАЇНСЬКИЙ СОННИК

менi приснилось лелека i чорна лебiдь що це буде

21.04.2015

ПИРЯТИНСЬКИЙ ПЕЙСМЕЙКЕР НА 4 ГОДИНИ

Дуже приємно читати про земляків такі гарні новини. Так тримати, Ярославе!

01.04.2015

ДОБРОВОЛЕЦЬ З ПИРЯТИНА: У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ МЕНІ СПОКІЙНІШЕ, АНІЖ У ТЕПЛІЙ ХАТІ

Ми дякуємо таким чоловікам як Сергій Ящук. Нехай Бог береже їх, а ми будемо молитися за те, щоб вони повернулися до своїх домівок живими і неушкоджени...

Реклама
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Наші конкурси » Наші конкурси

Тюльпан із запахом ванілі
УКРАЇНІ
Я знаю: щось не певне я пишу,
Що часом бракне шику, лоску, фраз.
Я душу в це вкладаю, цим дишу,
Тобі, щоб легше було дихать раз у раз.

Бо дихала до мене вітром ти
В духмяній зелені високих трав.
Тоді росла я тілом. А рости
Душею час тепер мені настав!

Молитися, ридати від душі
За те, що так тобі болить.
На болю цім замішані вірші,
Хоч можна їх у пісню перелить.

Не вистачає вміння, знань, часу
За гратами умовностей глухих.
Та я тобі слова свої несу,
І, може, щось і виросте із них.

Я ж поливатиму любов’ю їх,
До тебе – вірністю. І перший крок –
В пітьму, на терен: і не жаль вже ніг,
Бо разом ми прийдемо до зірок!

***
Тюльпан із запахом ванілі
Розцвів край хати у дворі.
Його пелюстки сніжно-білі
Сміються на зеленім тлі.
Дощ залишив краплини-сльози
На його ніжному лиці.
Нема в житті його ще прози:
Не в’яне він в чужій руці.
Він ще живий… Усе ще цілі
Стебло і рученьки-листки.
Тюльпан із запахом ванілі
Ховає на ніч пелюстки.
І зовсім він не загордився –
Не хоче буть на огляд всім.
Таким на світ він народився,
Так і помре у цій красі.
Та буде пити до останку
Він роси зранку кілька
І скоро з болем на світанку
Він зрозуміє, що відцвів.
Хоч не бував тюльпан у Празі,
А бачив лише свій поріг,
Та не скінчив життя у вазі,
А рідні корені зберіг.
Отак зів’яв… Та не змарніли
Про нього згадки, вірші, сни.
Тюльпан із запахом ванілі
Був скромним вісником весни.

ПОЧАТОК НЕБА
Так мирно і натхненно у дворі.
Все – небо. І усе – моє!
Там ніжні проліски холодної зорі…
А в них, напевно, корінь також є.

Він заблукав по бездоріжжю снів,
Він загубився в сутінках століть.
Як батько проводжа синів,
Хрестом їх осіня від лихоліть.

Не може буть, щоб не було його,
Початку неба, щоб ніхто не відшукав.
Бо хто ж тоді співця й не одного
Писати та боротись надихав?!

Все небо і усе, що є, - моє!
Та, коли треба, я ним поділюсь.
Божественна природа у нім є
І, може, з часом я її торкнусь.

Те дно, де місця для обох –
Для холоду й тепла в одній душі.
І, мабуть, там живе предобрий Бог,
Кометами нам шле униз вірші.

Там високо-превисоко вгорі
Лукаво зорі срібні мерехтять.
А знизу заздрять їм булькаті ліхтарі
І світять вулицям, що уже сплять.

Олена ЕТНА, Полтавська обл.

Фото Світлани Довгенко
Категорія: Наші конкурси | Додав: sasha (18.01.2011)
Переглядів: 346 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]