П`ятниця, 19.04.2024, 09:08

Світ молоді

Інтернет-видання для школярів, студентів та молоді, яка хоче знати все!

Меню сайту
Реклама
Наше опитування
Що вас найбільше радує з приходом весни?
Всего ответов: 707
Міні-чат
300
Реклама
Коментарі
01.04.2016

ДІВЧИНА-ЗАГАДКА

приветик

12.09.2015

ДІВЧИНА-ЗАГАДКА

прівет

04.05.2015

УКРАЇНСЬКИЙ СОННИК

менi приснилось лелека i чорна лебiдь що це буде

21.04.2015

ПИРЯТИНСЬКИЙ ПЕЙСМЕЙКЕР НА 4 ГОДИНИ

Дуже приємно читати про земляків такі гарні новини. Так тримати, Ярославе!

01.04.2015

ДОБРОВОЛЕЦЬ З ПИРЯТИНА: У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ МЕНІ СПОКІЙНІШЕ, АНІЖ У ТЕПЛІЙ ХАТІ

Ми дякуємо таким чоловікам як Сергій Ящук. Нехай Бог береже їх, а ми будемо молитися за те, щоб вони повернулися до своїх домівок живими і неушкоджени

Реклама
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Проба пера » Проба пера

Поезія, навіяна весною
Мене звати Анастасія Теслевич. Мені 15 років. Живу в місті Сміла, що на Черкащині, й дуже люблю своє місто. Навчаюся у школі №3-колегіум у 9-А класі. Свій вільний час присвячую написанню віршів.

Поезія, навіяна весною

Проміння світле сиплеться з небес,
В повітрі так запахло новизною!
Очей не відірвати від таких чудес,
Моя поезія навіяна весною.
Все довші дні,
А ночі все коротші,
І радо так світанок зустрічати.
І все довкола нібито шепоче:
«Що це весни нової настає початок».
І ось вже перші родяться плоди,
З-під ковдри першоцвіти визирають.
І душу зігрівають нам пісні,
Які птахи так солодко співають.
Іду я стежкою
І любо озираюсь,
Та споглядаю неземну красу:
Травичка стрімко землю пробиває,
А день новий привітно зустріча весну.
Весна, мов дівчина красуня.
Прийшла така невинна й чарівна,
Немов присіла ненадовго, відпочила
І одним поглядом від сну все пробудила.
Весняний настрій надихає
Й дарує нам нові думки.
Які я з легкістю в вірші вкладаю,
І ця поезія - поезія весни!

Щастя…

Воно так близько
Й в той же час далеко.
Все ходить поруч, потім обмина.
Чому саме зі мною так нелегко?!
Чи, може, я така і не одна...
Немов би воно грає в гру, що нині зветься - Доля!
Чи, може, випробовує мене?..
Воно хоче звести мене з тобою,
Та все ж не може відшукать тебе.
Ти ходиш поруч,
Я це знаю!
Та доля зробить вибір, дасть пораду.
Бо я сама собі, мабуть, не зможу дати раду.
Воно - це щастя,
Ходить зовсім поруч,
своєї черги буду я чекати.
Минуть секунди, місяці, години,
Та сподіваюсь, воно буде того варте...

 

Фото Світлани Довгенко
Категорія: Проба пера | Додав: sasha (07.06.2011)
Переглядів: 740 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]