Субота, 25.11.2017, 06:56

Світ молоді

Інтернет-видання для школярів, студентів та молоді, яка хоче знати все!

Меню сайту
Реклама
Наше опитування
Що вас найбільше радує з приходом весни?
Всего ответов: 673
Міні-чат
300
Реклама
Коментарі
01.04.2016

ДІВЧИНА-ЗАГАДКА

приветик

12.09.2015

ДІВЧИНА-ЗАГАДКА

прівет

04.05.2015

УКРАЇНСЬКИЙ СОННИК

менi приснилось лелека i чорна лебiдь що це буде

21.04.2015

ПИРЯТИНСЬКИЙ ПЕЙСМЕЙКЕР НА 4 ГОДИНИ

Дуже приємно читати про земляків такі гарні новини. Так тримати, Ярославе!

01.04.2015

ДОБРОВОЛЕЦЬ З ПИРЯТИНА: У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ МЕНІ СПОКІЙНІШЕ, АНІЖ У ТЕПЛІЙ ХАТІ

Ми дякуємо таким чоловікам як Сергій Ящук. Нехай Бог береже їх, а ми будемо молитися за те, щоб вони повернулися до своїх домівок живими і неушкоджени...

Реклама
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Наші конкурси » Наші конкурси

Поетична весна - 2011
Привіт усім із прекрасного міста Львова! Мене звати Настя.
Я звичайна шістнадцятирічна дівчинка із блакитними очима, котра не уявляє свого життя без синього неба, родини і друзів. Захоплююся поезією і прозою, хоча це - скоріше не захоплення, а спосіб пізнати себе. Натхнення знаходжу в різних речах: словах, думках, музиці, пейзажах. Інколи погляди пересічних людей залишають слід на серці і це все виливається на папір. Часом це захоплення допомагає пережити якісь події, виговоритися, а буває і так, що пишеш просто для себе.
Навчаюся я у Класичній гімназії при ЛНУ імені Івана Франка у 10 класі. Найбільше люблю літературу, як українську, так і зарубіжну. Напевно, саме ці предмети допомагають мені розвиватися у творчому плані. У майбутньому хочу стати журналістом. На даний момент знаходжуся у пошуках нових вражень, незабутніх моментів і цікавих знайомств. Якщо ж говорити про пріоритети, то особисто для мене сім’я – це найбільша цінність, найдорожче, бо саме рідні люди допомагають мені рухатися по життю і велике спасибі їм за це.

Весняні дощі
Здавалося усе так просто,
Так просто взяти і піти,
Але заплуталися спогади в волоссі.
І знову постаті із темноти.
 
Пуста кімната, сміх, вино і сльози,
Бездумні і холодні візерунки на вікні,
А у думках все теплі літні грози,
Такі мрійливі, чисті і п’янкі.
 
Щось не пускало, щось тримало, десь там, в серці
Чекало на німу поезію душі,
Чекало, що вона таки озветься,
Та грали в голові лиш спогади гіркі.
 
І падали бокали, і вино лилося,
І візерунки за вікном щезали,
Здавалося, що те, що відбулося,
Вже змилося весняними дощами.

Я дивлюсь
Я дивлюсь крізь опущені вії,
Бачачи темряву, вслухаюсь в тишину.
Тихо тануть потоптані мрії,
Та все одно по життю я іду…
 
Нехай вмерли і марні надії,
І сонце за хмари зайшло,
Та  байдуже, у світло я вірю,
Але знаю, тобі все одно…
 
Нехай ти – моя потоптана мрія,
Моє згасле світло в очах,
Та все одно у світло я вірю,
Доки в серці не згасла свіча…

Настя МОЗГОВА

Категорія: Наші конкурси | Додав: sasha (05.04.2011)
Переглядів: 460 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]