Субота, 25.11.2017, 06:59

Світ молоді

Інтернет-видання для школярів, студентів та молоді, яка хоче знати все!

Меню сайту
Реклама
Наше опитування
Що вас найбільше радує з приходом весни?
Всего ответов: 673
Міні-чат
300
Реклама
Коментарі
01.04.2016

ДІВЧИНА-ЗАГАДКА

приветик

12.09.2015

ДІВЧИНА-ЗАГАДКА

прівет

04.05.2015

УКРАЇНСЬКИЙ СОННИК

менi приснилось лелека i чорна лебiдь що це буде

21.04.2015

ПИРЯТИНСЬКИЙ ПЕЙСМЕЙКЕР НА 4 ГОДИНИ

Дуже приємно читати про земляків такі гарні новини. Так тримати, Ярославе!

01.04.2015

ДОБРОВОЛЕЦЬ З ПИРЯТИНА: У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ МЕНІ СПОКІЙНІШЕ, АНІЖ У ТЕПЛІЙ ХАТІ

Ми дякуємо таким чоловікам як Сергій Ящук. Нехай Бог береже їх, а ми будемо молитися за те, щоб вони повернулися до своїх домівок живими і неушкоджени...

Реклама
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Проба пера » Проба пера

МУЗИКА САМОТНЬОГО СЕРЦЯ
Зима. В душі мороз і порожнеча. Іде сніг, і великі лапаті сніжинки повільно бредуть у застиглому повітрі. Хмари у небі, як заплакані очі, - їх сльози застигають сніжинками, бо їм так зимно і непривітно. Чашка чаю на столі – єдине світле місце, яке випромінює терпке бурштинове тепло. Білі танцюючі цятки заповнили собою повітря, і хмари проковтнули місяць. Немає зір і кудись щезли сни. Є лише одинокі сльози, які перетворюються в туман, чи то у місячне сяйво, чи у німий відчай. .. І так темно на серці. Зів’яле листя, яке осінь залишила на дереві, схоже на відлуння. Все минає, ти це пам’ятаєш? Та сніжинки падають на нього, перетворюючи його у квіти прийдешньої весни.
Порожня кімната і свічка, свічка і сльоза. Так самотньо, все дихає холодом і заціпенінням. Сніг і музика, музика і кіт. Незворушний сірий кіт сидить на підвіконні і слухає музику. Велична у воїй древності камерна музика пройшла крізь час і простір, несучи тонкий аромат старих звичаїв і такого ж життя.
Музика і сніг, сніг і серце. Воно б’ється в ритмі моря. Серце слухає музику і подумки лине до сяючих смарагдових хвиль, де все витончено, досконало і самодостатньо. Музика повсюди, я слухаю її і намагаюся не згадувати…
Це була напівтемна кав’ярня, і маленький столик, і чашка чаю, і свічка. І тіні танцювали на твоїй руці. І музика дзвінкого травневого дощу, який купався у нотах бузку, облетілих тюльпанів і моря.
Але зараз зима.

АНЖЕЛА МЕЛЕШКО
Категорія: Проба пера | Додав: sasha (21.02.2011)
Переглядів: 310 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]