Коли у тобі розгориться злість проти когось, тоді повір всім серцем, що це - справа діючого в ньому (у серці) диявола, зненавидь його і його породження, - і вона залишить тебе. Не визнавай її за щось власне, не співчувай їй. Це перевірено. Біда в тому, що диявол прикривається нами, приховує свою голову і свій хвіст, таїться, а ми, сліпі, думаємо, що це ми робимо самі, стоїмо за справу диявольську, як за щось своє, як за щось справедливе, хоча будь-яка думка про справедливість своєї пристрасті помилкова, богопротивна, згубна. Тим же керуйся і коли бачиш, що хто-небудь злиться на тебе: не вважай його злоби власною його справою. Ні! Він лише знаряддя злісного ворога, не пізнав ще всіх його підступів і підступності й обдурений ним. Молися, щоб ворог відступив від нього і щоб Господь просвітив його сердечні очі, затьмарені отруйним, згубним диханням духу злоби. Потрібно сердечно молитися Богові про всіх людей, підвладних пристрастям, у них діє ворог. «Моє життя у Христі» Святого Праведного Іоанна Кронштадського