«Чи обов`язково ходити до церкви, чи можна молитися й дома? Адже у церкві в основному люди похилого віку й почуваєш себе не зовсім комфортно. Та і того, що там робиться, не зовсім розумію».
Олександр
Так, звичайно, Олександре, молитися ми можемо будь-де і будь-коли. Але молитва у церкві для православного християнина дуже важлива. Щонеділі віруючі збираються у церкву, хоча більшість із них не розуміє значення слова «церква». А означає воно не стіни храму, не цеглу та штукатурку. У перекладі з грецької мови церква – це зібрання. Отже, коли ми кажемо, що сьогодні підемо до церкви, - це означає, що ми зберемося разом із нашими братами і сестрами у єдності духу, в єдиному пориві душ наших до Господа Вседержителя. Тобто, у глибинному значенні церква – це всі ми, які дивним чином складаємо Тіло Христове і є його членами.
Ось бачите, якою важливою є спільна церковна молитва, коли вірні разом із усім сонмом святих у співслужінні ангельського хору кожної Літургії восходять на небо до престолу Господнього, щоб стати учасниками Його Святої Трапези.
А те, що ви не розумієте того, що робиться у церкві, - ніякої перешкоди для вашого подальшого воцерковлення не являє. Розуміння прийде з часом. Ходіть щонеділі до церкви, читайте Євангеліє, не соромтеся задавати питання священику. Як сказано у Біблії, «просіть - і дасться вам, шукайте - і знайдете; стукайте - і відчинять вам».
Де скарб ваш, там буде й серце ваше…
«Мій брат курить з дитинства. Що не казали йому батьки, як не сварили, – нічого не допомагає. Мені жаль на нього дивитися: обличчя сіре, як земля, худий, – а йому ж тільки 19 років. Що робити?».
Олена Коваленко, м. Луганськ
Починаючись із простої забавки, паління переростає у пристрасть. Це тільки на перший погляд лише звичка, чи, скажімо, певний стиль життя. Подивіться, що робиться з курцем зі стажем, коли він із тої чи іншої причини не палить. Страшно дивитись, як він тремтячими руками запалює таку жадану цигарку. Чим це пояснити? Фізіологічна залежність поєднується з гріховною пристрастю. Людина, замість заспокоєння у Бозі, шукає штучний замінник, і знаходить його у палінні.
Як із цим боротися? Універсального засобу не існує. Але, в першу чергу, має бути усвідомлена рішучість покинути. Цю рішучість потрібно поєднати із молитвою, і терпіти, терпіти і ще раз терпіти. І нехай вашому брату допоможе Господь.
Піст - не дієта
«Для чого люди постують?»
Марина, Кіровоградська обл.
«Піст – це, насамперед, духовна подорож», – так характеризує піст богослов сучасності Олександр Шмеман. Він надає посту значення подорожі, яке відвертає людей від стереотипів, де піст – це звичайна дієта для схуднення і очищення організму. Але значення посту набагато глибше. Піст – це час поглибленого розмірковування над нашим життям, це можливість зупинити шалений галоп сучасної людини, це подорож глибинами власної душі, в кінці якої – святкове світло величного свята.
Ось деякі висловлювання святих отців про піст:
«Справжній піст - це утримання від поганих справ. Прости ближньому його образи, прости йому борги. Постіться не в судах і чварах. Ти не їсиш м’ясо, але поїдаєш брата. Утримуєшся від вина, але не стримуєшся від прикростей. Чекаєш вечора, щоб наїстися, але витрачаєш день у судах».
,,Піст завжди корисний для тих, що його радо приймають. Бо на такого, що постить, не наважаться нападати злі духи. Навпаки, радше сторожі нашого життя – ангели допомагають тим, що постом очистили свої душі». (Св. Василій Великий)
,,Піст із розсудливістю є великим храмом всіх чеснот.’’ (Св. Ігнатій Брянчанінов)
,,Якщо теперішній піст проведемо з такою ревністю, що цього тижня зовсім перестанемо клястися, наступного подолаємо гнів, а через тиждень викорінимо обмови, а в подальші тижні поправимося ще в іншому, то йдучи тією дорогою вище і вище, мало-помалу осягнемо сам вершок чесноти.» (Св. Іван Золотоустий)
|
