Зокрема, погіршуються зір (у 3 рази), слух (у 1,3 рази), осанка (у 4,6 рази), зростає кількість випадків захворювань нирок (у 1,5 рази), органів травлення (у 2,5 рази), нервової системи (у 2 рази), збільшується частота хвороб ендокринної залози (у 2,5 рази). За даними Міністерства освіти і науки України, під час проведення профілактичних оглядів (у 2009 році) серед учнів 9-11 класів (15-17 років) було виявлено 204 442 молодих людей (12,4 % від усього загалу) зі зниженням гостроти слуху та зору, а також із дефектами мовлення, сколіозом, порушеннями осанки тощо. Найвищий рівень захворюваності серед цієї категорії молоді спостерігався у Київській, Харківській, Вінницькій областях та м. Києві. У порівнянні з 2005 роком (9113,8 на 10 тисяч відповідного населення) підліткова захворюваність зросла на 19%. Загалом, 36% учнів загальноосвітніх шкіл мають низький рівень фізичного здоров’я, 34% - нижче за середній, 23% - середній, 7% - вище середнього, і лише 1% - високий. Суттєвою проблемою залишається обмеженість у професійному виборі молоді внаслідок проблем зі здоров’ям. Аналіз стану здоров’я студентів (18-24 років) професійно-технічних навчальних закладів (за даними щорічного комплексного медичного огляду) показав високу поширеність захворювань серед цього контингенту: загальна патологічна ураженість складає 2103,7%. Турбує те, що стан здоров’я дівчат є гіршим, ніж хлопців. Так, серед хлопців спостерігалися більш високі показники загальної патологічної ураженості, тоді як у дівчат зареєстрована більш висока поширеність захворювань нервової системи, патології ендокринної системи, хвороб системи кровообігу тощо. Важливою ланкою у процесі формування здорового способу життя виступає сім’я, найближче соціальне оточення (друзі, сусіди, однолітки) та засоби масової інформації. Тобто з появою доступних широких інформаційних мереж усе більше молодих людей звертаються за допомогою та відповідями до друкованих ЗМІ, Інтернету, телебачення та спеціалізованої літератури. Джерелом інформування визначено батьків та інших близьких дорослих і друзів. Привертає увагу наявність незначної кількості опитаних, які взагалі не цікавляться інформацією про здоровий спосіб життя (1,8 %). Якщо шкільні вчителі ще відіграють більш-менш помітну роль щодо відповідного інформування учнів (23,3 %), то з процесом дорослішання підлітків роль учителів/викладачів помітно зменшується. Дані щодо джерел інформування молоді про здоровий спосіб життя демонструють невиправдано малу роль у процесі надання інформаційно-просвітницьких послуг з боку вчителів, викладачів, лікарів, шкільних психологів та соціальних педагогів. Серед переважної більшості молоді панує думка щодо схожості їх способу життя до батьківського. 80% респондентів воліли б, щоб їх діти дотримувалися більш здорового способу життя у майбутньому, ніж вони самі. Часто батьки орієнтують дітей на заняття спортом чи, принаймні, ранкову гімнастику, дотримання режиму дня й проведення загартування. На цей чинник найбільше вказує учнівська молодь і найменше - працююча молодь. Інші дії батьків пов’язані із забороною та моральним засудженням вживання алкоголю, тютюну чи наркотиків. Вони також акцентують увагу на необхідності якісного, здорового, збалансованого харчування. Крім цього, респонденти виділяють психологічний клімат у родині, наявність оптимістичного настрою та позитивного мислення як запоруку збереження психічної складової здоров’я. Державна соціальна служба для сім’ї, дітей та молоді діє у складі Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту. Вона забезпечує здійснення заходів щодо профілактики соціально-небезпечних хвороб, попередження правопорушень та формування здорового способу життя в усіх регіонах країни. З метою якісного надання профілактичних послуг спеціалістами використовуються різні форми роботи, а саме: індивідуальне та групове консультування, бесіди, тренінги, відеолекторії, профілактичні заходи в літніх оздоровчих таборах, розповсюдження інформаційно-просвітницьких матеріалів тощо. Зазначені заходи здійснювалися в межах спеціалізованого формування «Мобільні консультаційні пункти соціальної роботи», які є пересувними пунктами надання соціальної допомоги на базі спеціально обладнаних мікроавтобусів. Протягом 2009 року було здійснено 20 055 таких виїздів та охоплено 11 666 населених пунктів у різних регіонах країни. Використано дослідницькі матеріали, отримані в рамках проекту «Огляд молодіжної політики. Дослідницька група» (2010 р.) За матеріалами Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту Фото М.Максименка
