1979 рік вважають початком за-снування готичної субкультури. Саме тоді „готика” почала розвиватися не ли-ше як музична течія, а як повноцінна субкультура, відокремившись від панку. Її представники, проникнуті естетикою готичних романів, музики і смерті, одя-гаються „під старовину” або у шкіру в різних варіаціях, носять прикраси зі срі-бла окультної тематики. Стара ар-хітектура українських міст створює для них сприятливо-романтичну атмос-феру.
Дуже часто готи почуваються са-мотніми і зайвими у світі. Готика – це філософія, світогляд особи, яка сумує через недосконалість життя, це, так званий, темний романтизм. Суспільство сприймає їх зовсім не так, як би цього хотілося їм самим. Нав’язаний стереотип, що готи – депресивні особи в чорному, які ніколи не усміхаються і живуть на цвинтарях - їх страшенно дратує.
Растафарі (так ще називають растаманів) свій рух представляють як „тотальність усього життєвого досвіду”, як активну спробу втілити волю Єгови. Ця субкультура стимулювалася му-зикою регбі, особливо піснями Боба Марлі (1945-1981). Вони пропагують до ідеї рівності усіх людей. Вони живуть звичайним життям, не відсторо-нюючись від суспільства. Їх легко розпізнати за червоно-чорно-зеленими головними уборами – беретами. Традиційні кольори: червоний – символізує кров борців за свободу, чорний – колір шкіри послідовників руху, зелений – надія на звільнення і золотий – колір прапора Ямайки. Поширена думка, що всі „расти” курять марихуану, та справжні представ-ники цієї субкультури зовсім її не вживають. А ще вони відмовилися від м’яса та алкоголю.
«Емо» - це скорочено від emotional - “емоційний”, від назви напряму хардкор-музики. До початку 1990-х напрям зви-чайного музичного стилю перетворився на самостійну субкультуру. Емо-кіди (так на-зивають себе представники цієї субкультури) одягаються у рожеве і чорне, носять вузькі джинси чи куці синтетичні штани, камізельки з ромбами, светри з V-подібним вирізом, тісні піджаки зі значками, футболки з мультперсонажами. Емо роблять пірсинг (чим більше, тим краще) і «тонелі» у вухах. Справжні емо не люблять афішувати своєї прина-лежності до цієї субкультури. Та у більшості випадків представниками стилю емо є підлітки, яких цікавлять лише музика й одяг цього стилю.
Досить потужною є армія пред-ставників “золотої молодії”. Вони носять низькі джинси, пояси з великими металевими пряжками, кеди чи кросівки і широкі окуляри. „Гламурну” молодь об’єднують дорогі розваги та одяг. Це, як правило, діти із заможних родин. Вони можуть бути показово зверхніми. Легко піддаються впливам реклами та моди. Відвідують „золоті тусовки” у дорогих клубах, не шкодуючи на розваги грошей своїх батьків.
Підготувала Ілона ТИХА.