Висока духовність і любов, що панує у сім'ї, притягують для народження високодуховних, талановитих істот. Шлюб для двох людей може стати початком великого творчого і духовного піднесення або ж глибокого падіння з чисто тваринним існуванням.
Пристрасть часто затьмарює розум молодим людям. Вони, навіть помічаючи недоліки один одного, вірять у те, що все загладиться. Після одруження пристрасть дуже швидко згасає. Кохання немає, немає духовної близькості, а дрібні недоліки вже здаються гігантськими.
Шлюб легко розривається, але діти, певні родинні стосунки уже кармічно зв'язані на багато життів. Беручи шлюб, потрібно дуже добре подумати, а головне - не поспішати. Рішення повинно прийматися на все життя, і воно вимагає різносторонніх роздумів.
Кожне з Космічних Начал - чоловік і жінка - при своїй рівності й самоцінності в еволюції мають певні особливості.
Чоловік уособлює собою в енергетичному плані силу, енергію, дію; жінка, котра символізує собою матерію, більш інертна, але її особливість - інтуїтивність, духовність. Народна мудрість тонко підмічає розстановку сил у правильній сім'ї: «Чоловік - голова, а дружина - шия». Витончена, сердечна жінка уміє направити енергію чоловіка у потрібне русло. Але жінка примітивного, тваринного складу душі небезпечна і руйнівна для будь-якого чоловіка, тому що саме жінці належить бути духовно ведучою у сім'ї.
Якою б високою не була духовність чоловіка у шлюбі з низькорозвинутою жінкою, у цю сім'ю не можуть прийти для народження розвинуті, талановиті діти. Забруднена матерія матері не дасть можливості їм втілитися.
Ілюстрацією до цього є одкровення про древній період, коли ще малосвідомі чоловічі істоти початку Третьої Раси, вступаючи в інтимний зв'язок з самками тварин, породили потомство, близьке по формі до батька, але без розуму - первісних мавп. Запалюючи іскру тіла, людина не передавала цьому потомству іскру свого розуму, тому що кремінь його розуму не міг висікти іскру, чиркаючи по пустоті.
Так і зараз, любов розвинутого чоловіка до жінки з тваринними нахилами не надихає його на вищу творчість.
Зустрічаючи байдужість, глузування, презирство до всіх піднесень, він поступово затухає, не виконавши місію, з якою він прийшов у це життя. Такі шлюби часто розпадаються, але інколи любов до дітей і почуття відповідальності утримують цих людей поряд без радості й творчості.
Кожен з нас народжувався уже сотні разів на Землі. Ми бували чоловіками й жінками, мали сім'ї, дітей, родичів. З деякими людьми нас поступово зв'язувала всезростаюча любов. Не у кожному житті можна зустріти ту чи того єдиного, котрий багато разів викликав високу любов серця. Може бути, у цьому житті ця кохана людина не чоловік чи дружина, а дочка чи син. Але у серці кожного з нас живе потяг до високого кохання. У цьому чеканні тієї єдиної зустрічі і є суть думки про дві половинки, котрі повинні зустрітися.
Невдалі шлюби подібні хворобам - їх легше попередити, ніж вилікувати. Людині з духовним устремлінням набагато легшою є самотність наодинці з собою і в спілкуванні з Вищим Світом, ніж самотність удвох, з усіма наслідками, що з цього випливають. Молодим людям необхідно вірити у зустріч з духовно близькою людиною і донести себе до цієї зустрічі у фізичній та духовній чистоті.
