Знання, принесене із Космосу, було допомогою розуму людини, але виявляється, що серце своє кожна людина повинна сама, без сторонньої допомоги, зробити людським. Серце людина розвиває поступово – у трудах і стражданнях багатьох життів, отримуючи удари, роблячи помилки і виправляючи їх. Пам’ять про все це зберігається у безсмертній частині і зростає з кожним новим життям. Тільки так людина з хитрої стає мудрою.
Найбільші знання, що прийшли ззовні, не можуть зробити серце добрим. Атланти володіли відкритими їм знаннями Космосу, але нерозвинуті серця повернули ці сили до руйнування й гибелі. Так, знання, видані Великими Учителями, багатьма в Атлантиді стали використовуватися для війн, чорного чаклунства і магії, накопичення багатства. Страшне падіння моралі, сексуальні збочення привели до того, що атланти повторили досить свідомо гріх первісної людини, яка породила первинних мавп міоценського періоду. Вступаючи в статеві відносини з мавпами, вони породили антропоїдних (людино-подібних) мавп.
Найдопитливіші й біологічно освічені серед вас запитають: «А чому зараз, навіть у науковому експерименті, не можна отримати гібрид людини й мавпи?». Вчення говорить, що Великі Учителі після гибелі Атлантиди змінили генетичний код людини так, що злягання з тваринами вже не дає потомство. Описана древня історія людства торкається не наших предків, а нас самих. Кожен з нас обов’язково втілювався не тільки в кожній Расі, але і в кожній із семи підрас кожної Раси, а також і в семи народностях усіх підрас.
Таким чином, у кожного в минулому тільки на нашій Землі близько 400 втілень, а не 5-8-12, про які розповідають комп’ютерні гороскопи і малограмотні астрологи. До речі, про астрологію. Це наука з великим минулим. Але, на жаль, сьогодення у неї майже немає. Вчення Живої Етики говорить, що без знання астрохімії (науки про хімічний вплив на людину випромінювань планет Космосу) і без властивості яснобачення в астролога усі важкі астрологічні розрахунки недостовірні. Але навіть якби астролог був ясновидцем і знав крім астрології астрохімію, то майбутнє людини він зміг би передбачити тільки частково, тому що кожен з нас багато що може змінити своєю вільною волею, вибираючи працю чи безділля, любов чи ненависть.
Але давайте знову повернемося до Атлантиди перед її загибеллю. Падіння моральності (ненависть, злоба, заздрість, вбивства, сексуальні збочення) її жителів дуже нагадує те, що відбувається на Землі зараз. Колись це призвело до гибелі цілого материка, але нині люди ведуть себе таким чином на всій планеті. Чи не пора зупинитися і згадати Атлантиду, щоб зберегти від вибуху нашу прекрасну Землю?
