По нерозумінню люди часто вважають, що молитва взагалі недоречна серед ділового життя. Але виникає питання, яка справа може бути несумісна з молитвою? Хіба що зла і корислива? Якраз у злі немає місця молитві, але всяка добра праця потребує молитви, що відкриває сили Вищі. Молитва також є натхненник до знань.

Знання Далеких Світів відкриваються у такій співбесіді.

Ми беремо в руки книгу молитов, щоб прочитати потрібну нам. Однак у скрутну хвилину, коли молитва про допомогу необхідна, молитовника може не бути поряд. Та хто сказав, що обов’язково молитися чужими словами? І хто забороняє від серця до серця безмовний поклик благаючий послати?
Відкрийтесь серцем у годину нужди тяжкої і знайте, що серце і є чудодійний молитовник, котрий на всі випадки життя молитву вірну підкаже. І головне, він завжди буде з вами.

Процеси, що відбуваються навіть у фізичному тілі людини під час молитви сердечної, нагадують алхімічний процес перетворення нижчого у вище.

Гігантські потоки енергетичні можна задіяти одним лише благанням молитовним. Молилися люди здавна. В період засухи силою молитов призивали хмари грозові, і злива зрошувала землі висохлі. Молили за сонце, і затяжні дощі припинялися, поступаючись дням сонячним. І сніг випадав на землю тим же закликом молитовним, і урожай збирався зрілий, токами молитов чистих удобрений.

Хіба не достатньо доказів було явлено тому, що людині в руки дано могутню зброю для захисту від всіляких непередбачених загроз.
В годину молитви про близьких і далеких наша психічна енергія по каналах, прокладених думкою-молитвою, направляється їм на допомогу, наділяючи їх силою благодатною, нашаровуючись на їх ауру, гармонічно вплітаючись у неї, посилюючи дію сітки загороджувальної, що захистить їх і від фізичних інфекцій, і від ударів істот темних.

Той, хто молиться, в молитві віддає свої сили. І саме небо, піклуючись про того, хто молить за іншого, поповнює токи витрачені, направляючи енергії Божественні до серця, що молиться.