Відомо, що реклама – це рушійна сила прогресу. Зараз рекламують усе: алкоголь, тютюн, ліки, різного роду заходи і дійства. З часом ми вже звикли до цього. Не всім, звичайно, це подобається, але люди розуміють, що без цього вже не можна. З’явилася на екранах телевізорів і соціальна реклама, яка висвітлює проблеми і явища нашого сьогодення. Зовсім не останньою і, на мою думку, найстрашні-шою є проблема сирітства. Те, що вона вже давно набула величезних масштабів в Україні, – це визнаний факт. Але ж ми самі породжуємо цю проблему. Чому у країні, де немає війни чи розрухи, кількість випадків сирітства збільшується? Офіційно названо багато причин виникнення цього явища - як політичних, так і економічних. Державою приймається ряд програм, націлених на допомогу дітям-сиротам. Створюється багато благодійних фондів, але проблема не зникає. І не зникне, не зникне до тих пір, доки саме суспільство не повернеться до неї обличчям, доки не зрозуміє, що потрібно усувати не наслідки проблеми, а боротися з причинами її виникнення. Багато дітей потрапляє у дитячі будинки після позбавлення їх батьків батьківських прав. Причиною цього є алкоголізм, вживання наркотиків, знущання над дітьми, безвідповідальне ставлення до батьківських обов’язків. Спостерігається нехтування нормами моралі та духовності населення, що призводить до відповідних наслідків. Багато з нас може на власні очі побачити подібні випадки, адже таких сімей багато. Виникає лише одне запитання: чим же ці діти заслужили таке ставлення до себе? Не зрозуміло… А дитячих притулків стає все більше. Так і зростає сумна статистика сирітства. Існує безліч випадків, коли від дітей відмовляються одразу після народження, як від чогось непотрібного і зайвого. От і дивляться на нас з екранів телевізорів ясні дитячі очі, такі чисті та сповнені надією й очікуванням. Для більшості з них це очікування розтягнеться на довгі роки. Гірко… Сумно… Боляче… Віка Буртова, смт. Драбів Черкаської обл.