Субота, 19.08.2017, 13:56

Світ молоді

Інтернет-видання для школярів, студентів та молоді, яка хоче знати все!

Меню сайту
Календар
«  Грудень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Реклама
Наше опитування
Що вас найбільше радує з приходом весни?
Всего ответов: 667
Міні-чат
300
Реклама
Коментарі
01.04.2016

ДІВЧИНА-ЗАГАДКА

приветик

12.09.2015

ДІВЧИНА-ЗАГАДКА

прівет

04.05.2015

УКРАЇНСЬКИЙ СОННИК

менi приснилось лелека i чорна лебiдь що це буде

21.04.2015

ПИРЯТИНСЬКИЙ ПЕЙСМЕЙКЕР НА 4 ГОДИНИ

Дуже приємно читати про земляків такі гарні новини. Так тримати, Ярославе!

01.04.2015

ДОБРОВОЛЕЦЬ З ПИРЯТИНА: У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ МЕНІ СПОКІЙНІШЕ, АНІЖ У ТЕПЛІЙ ХАТІ

Ми дякуємо таким чоловікам як Сергій Ящук. Нехай Бог береже їх, а ми будемо молитися за те, щоб вони повернулися до своїх домівок живими і неушкоджени...

Реклама
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2014 » Грудень » 25 » НАШЕ ЗАВДАННЯ - ПРИКРИВАТИ АРТИЛЕРІЮ З ПОВІТРЯ
14:39
НАШЕ ЗАВДАННЯ - ПРИКРИВАТИ АРТИЛЕРІЮ З ПОВІТРЯ


Нещодавно свої долі поєднали військовослужбовець Збройних Сил України Сергій Радченко та його кохана дівчина Аліна Христич.



У зоні АТО Сергію довелося пробути 48 днів. «Я служу контрактником у місті Біла Церква Київської області, - розповідає хлопець. - Три місяці тому, після тренувань на полігоні, ми потрапили під Волноваху. Наше завдання – прикривати артилерію з повітря. Там, де дислокувалася наша батарея, було викопано два бліндажа. Зверху вони накриті товстими колодами, які ми знайшли й принесли з сусідньої лісопосадки. Спати у цих землянках було холодно, бо теплих спальних мішків у нас не було. Варили їсти ми на вогнищі, мобільні телефони заряджали за допомогою бензинового генератора. Помитися, звичайно, ніде було. Хоча, одного разу, в сусідньому селі нам дозволили три дні покористуватися душовими кабінками. Але від місцевих жителів не знаєш, чого чекати… І нам доводилося їздити туди в бронежилетах та тримати постійно при собі автомат, навіть у душовій кабінці».
Коли Сергій поїхав у відпустку, то наступного дня позицію його побратимів обстріляла ворожа артилерія. Слава Богу, всі залишилися живими, але є один поранений боєць, який зараз перебуває у госпіталі.
Народився Сергій у Пирятині, навчався в школі №1. Потім здобув освіту бухгалтера у Європейському університеті. До пирятинських волонтерів Сергій за допомогою не звертався, оскільки три роки приписаний у Білій Церкві і вважав, що він вже не місцевий. Але волонтерам вдалося про нього дізнатися і, як виявилося, не дарма: у хлопця не було ні теплого бушлата, ні зимового спального мішка, ні зимових берців. І навіть форма у нього була зношена. У волонтерському штабі Сергію видали вищеназвані речі. Також він отримав термобілизну, балаклаву та теплі носки.
Під час весільної церемонії для молодят був приготований сюрприз – на порозі їх зустріли діти з синіми й жовтими кульками та тричі прокричали: «Слава Україні! Героям слава!».
Світлана ДОВГЕНКО
Фото автора та з архіву
С. Радченка
Переглядів: 355 | Додав: sasha | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]