Добіг свого завершення останній місяць зими, залишивши за собою приємний післясвятковий відгомін, веселі спогади про морозні зимові дні, шалені канікули з друзями, холодні вечори за чашкою гарячого чаю, засніжені дороги, освітлені прибляклим світлом високих ліхтарів…
Як ніколи, прокидаюся зранку від яскравого світла, що намагається пробитися крізь закриті штори до моєї кімнати. Так, це перша звісточка про довгоочікуваний початок весни… Це блискуче світельце вселяє в душу море позитиву, впевненості, оптимізму, хорошого настрою на цілий день, змушує піднятися, відкрити штори і впустити весну до моєї оселі. Нарешті, після холодної тривалої зими теплий промінчик гріє змерзлу, сонну душу. В такий чудовий, морозний весняний день мені не сидиться вдома, взую все ще зимові черевики, вибіжу на вулицю, вдихну на повні груди свіжого березневого повітря і помандрую вулицями нашого містечка. Під ногами ще досі скрипить лютневий сніг, термометр показує - 8оС, але у повітрі вже пахне весною, що налаштовує на приємні роздуми, спогади про щось хороше… Кажуть, весна – пора кохання, романтики, пора, коли все оживає, все прокидається, набравшись сили, і добре відпочивши взимку, з’являються нові плани, свіжі ідеї, які ми, запасшись наснагою і впевненістю, обов’язково втілимо в життя!
А наші предки, виявляється, теж з нетерпінням чекали на початок теплої пори року, більше того, вони намагалися пришвидшити її прихід. Як тільки починали танути сніги, виглянуло сонячне проміння, українці проводили обряди зустрічі весни. Вони вірили, що в цей час іде боротьба між двома силами: морозом і теплом, і як могли, намагалися допомогти весні подолати суперницю-зиму. Для цього по селах носили зображення сонця, водили хороводи, а в багатті спалювали солом’яні опудала, що втілювали в собі постать зими. За давнім повір’ям весну приносили на своїх крилах птахи, що поверталися з вирію, тому діти носили по оселях випечених з тіста «жайворонків». При цьому люди співали веснянки, що закликали весну (в західних регіонах їх називають гаївками, гагілками, ягілками). Іноді мені доводиться бачити навесні, як дівчатка, за давнім звичаєм, у красивих вишиванках, з випеченими пташечками в руках співають веснянки, зібравшися біля церкви. Мені приємно усвідомлювати, що цей звичай не забувається і сьогодні, і ми готові продовжувати цю традицію, адже вважалося, що завдяки цим пісням в оселі поселялися щастя, радість, здоров’я. Такі слова: весна-красна, весняночка-паняночка, - вкотре підтверджують, наскільки наші предки любили весну. Вони створили світлий образ дівчини-Весни з вінком квітів на русих косах, що «десь у садочку шиє сорочку», а інколи у вигляді молодиці, яка має дочку і володіє величезними скарбами, від неї люди щороку сподівалися щедрих дарів, добрих врожаїв. До наших часів збереглися ігри, які проводила молодь, закликаючи весну, наприклад: «Котик і мишка»; «Довга лоза»; «Подоляночка», які супроводжувалися веснянками.
Відоме таке прислів’я: «До Благовіщення кам’яна весна». Адже вважалося, що остаточний прихід весни припадав саме на Благовіщення. Також прихід весни пов’язували зі святом Явдохи, яке припадає на 14 березня. Цей день колись був першим днем нового року.
Одне з найбільших свят у році – Великдень, свято яке український народ святкує за давніми традиціями і звичаями. Великдень – одне з найбільших свят після Різдва, якому передує Вербна неділя. У цей день святять вербові гілочки, які вважалися потім лікувальними. В кожному регіоні є свої особливості щодо підготовки до Великодня. Наприклад, на Херсонщині за два тижні до свята співають «могилки». Тиждень перед Великоднем мав назву Білий. Кожен день мав свої функції:
Понеділок – білили в хатах.
Вівторок – прибирали, мастили підлогу.
Середа – прали і прасували.
Четвер (Чистий) – купалися до сходу сонця, вимітали подвір’я, вичищали курник.
П’ятниця (Страстна) – пекли паски та садили капусту.
Субота – готували Великодні страви, фарбували і розписували яйця.
З приходом весни на душі зразу стає тепло і хочеться якнайшвидше взятися за писачок, розпочати приготування до весняних свят, зустрітися з тими, кого так давно не бачила, подарувати близьким радість. Тож хочеться побажати, щоб прихід довгоочікуваної весни подарував вам масу хороших емоцій, море приємних усмішок, багато нових вражень. Нехай весняні дні не обтяжують зайвими турботами, і нехай вам вдасться втілити в життя те, про що давно мріяли!
Анастасія Слотюк
Фото Світлани Довгенко
|
