Четвер, 21.09.2017, 13:20

Світ молоді

Інтернет-видання для школярів, студентів та молоді, яка хоче знати все!

Меню сайту
Календар
«  Грудень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Реклама
Наше опитування
Що вас найбільше радує з приходом весни?
Всего ответов: 669
Міні-чат
300
Реклама
Коментарі
01.04.2016

ДІВЧИНА-ЗАГАДКА

приветик

12.09.2015

ДІВЧИНА-ЗАГАДКА

прівет

04.05.2015

УКРАЇНСЬКИЙ СОННИК

менi приснилось лелека i чорна лебiдь що це буде

21.04.2015

ПИРЯТИНСЬКИЙ ПЕЙСМЕЙКЕР НА 4 ГОДИНИ

Дуже приємно читати про земляків такі гарні новини. Так тримати, Ярославе!

01.04.2015

ДОБРОВОЛЕЦЬ З ПИРЯТИНА: У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ МЕНІ СПОКІЙНІШЕ, АНІЖ У ТЕПЛІЙ ХАТІ

Ми дякуємо таким чоловікам як Сергій Ящук. Нехай Бог береже їх, а ми будемо молитися за те, щоб вони повернулися до своїх домівок живими і неушкоджени...

Реклама
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2010 » Грудень » 17 » Лист ідеальному другу
13:27
Лист ідеальному другу
Дружба – це одна душа, яка живе у двох тілах.
Арістотель

Ти мене знайшов. Ти знайшов загублену особистість, яка ніяк не могла знайти себе.
Ти мене впізнав – так, ніби ми вже бачилися.
Про стосунки між нами я б сказала так: усе складно. Все складно, бо щира дружба набагато складніше почуття, ніж кохання. Коли любиш, ти хочеш знати про предмет свого кохання буквально все. Хочеш бродити вуличками його мозку, завітати на алею його пам’яті, знайти площу його свідомості і, звичайно, побачити пам’ятник собі. Коли просто дружиш, то такої потреби немає. Дружба потребує чогось більшого.
Те, що ми друзі, – незаперечна аксіома. Тепер я з упевненістю можу сказати: я знаю тебе напам’ять. А ти знаєш мене. Ти так добре мене знаєш, що можеш собі дозволити вдати, що ти мене погано знаєш. Ти можеш дозволити собі виправити моє постійне «шо». А я можу дозволити собі не послухатися тебе.
Ти можеш прибрати у моїй квартирі, поки я буду спати. Потім, прокинувшись, я не буду намагатися якось віддячити. Бо це зробив ти, і ти не потребуєш подяки. Ти просто будеш знати, що я вдячна.
Ти можеш зателефонувати мені. Ми будемо дивитися наш улюблений серіал – ти у себе вдома, а я в себе – і мовчати у трубку. Коли батьки мене спитають, чому рахунок за телефон такий великий, я відповім: «Бо була важлива розмова».
Дивно, але я можу забути, якого кольору в тебе очі (хоч дивилася в них по тисячу разів на день). Зате я знаю, що вони теплі-теплі. Я можу не ставити тобі безліч веселих смайликів при особистій переписці. І ти не подумаєш, що я образилася. Тільки на твоє питання: «Як ти?», - я не розізлюся.
Вибач, якщо я тебе забуду. Але забути тебе не означає забути про тебе.
P.S. Ти не винен, що на нас виділили аж два тіла. Звичайно, нам два забагато.
Ліліана Філіпчук

Фото Марата Максименка

 
Переглядів: 591 | Додав: sasha | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]