Ми дякуємо таким чоловікам як Сергій Ящук. Нехай Бог береже їх, а ми будемо молитися за те, щоб вони повернулися до своїх домівок живими і неушкоджени
Погода в містах
Реклама
Друзі сайту
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2011 » Вересень » 16 » КВК - ЦЕ ЗАЛЕЖНІСТЬ ПРИЄМНА, КОРИСНА ДЛЯ ЗДОРОВ’Я І РОЗВИВАЮЧА
14:59
КВК - ЦЕ ЗАЛЕЖНІСТЬ ПРИЄМНА, КОРИСНА ДЛЯ ЗДОРОВ’Я І РОЗВИВАЮЧА
- Володимире, як на твою думку: справжнім КВНщиком народжуються чи цьому можна навчитися? - Можна навчитися. Немає людей, які народжуються справжніми КВНщиками. Такого не існує. В процесі соціалізації людина розуміє, може чи не може цим займатися. Навіть більше: приходить не саме розуміння, а відбувається якийсь момент, коли ти це або пробуєш, або не пробуєш. Це як залежність, як наркотики: ти спробував, тобі сподобалося – ти втягнувся. Але ця залежність приємна, корисна для здоров’я та розвиваюча. - Як і коли розпочався твій власний шлях по планеті «КВК»? - Вперше на сцену я вийшов, здається, у 2002 році. Але тоді ще не до кінця розумів, чим займаюсь і що роблю. Справжнє усвідомлення та бажання грати виникло дещо пізніше. 2005-й – це саме той рік, коли відбулося моє перенародження у КВК, яке триває й досі. Починав із команди «Митники» - така була команда КВК у селищі Млинові Рівненської області, звідки я родом. Потім «Митники» розлетілися, з’явилася команда «22 сантиметри», фактично з тим самим складом. А потім ми спільно створили команду «Бомба». - Тобто все починалося з Млинова? Таке враження, що достатньо народитися там, щоб у будь-якому випадку мати відношення до КВК. - У принципі, твердження правильне. Вся активна молодь Млинова згуртована, і на тих чи інших заходах вона пересікається, перетинається. І саме серед цих активістів з’являються люди, які хочуть грати або які грають далі в КВК. У 2008 році команда об’єдналася з Денисом Мандзюком, колишнім капітаном команди «Папарацці». І вже станом на 2009 рік ми багато чого виграли й багато чого досягли. Тоді нам здавалося, що ми - дуже смішні. А потім минав час, ми грали з великою кількістю команд і почали розуміти наступне: те, що ти робив раніше, мало актуальність лише у свій час. Треба розвиватися. - Наскільки мені відомо, ти зараз береш участь у гумористичному проекті «Вар’яти». Розкажи про це детальніше. - «Вар’яти» - проект Сергія Притули, ведучого «Нового каналу», екс-учасника «ComedyClub UA». В чому принципова відмінність: це виключно україномовне гумор-шоу. Однак, ми не жартуємо про політику, орієнтуємося на близький людям соціальний гумор, і я думаю, що нам це вдається. Цього року планується телеверсія «Вар’ятів» на регіональному львівському телеканалі. Плануємо розширяти географію міст, включати у новому сезоні такі міста, як Хмельницький, Вінниця, Рівне, Київ, і зберігати вже такі класичні точки, де ми працюємо постійно: Чернівці, Івано-Франківськ, Львів і, несподівано, Новояворівськ. - Завжди цікавило: як КВНщикам приходять у голову жарти? Для цього треба зосереджуватися чи це відбувається зазвичай спонтанно? - Тут у кожного своя схема, в кожного своя система. Комусь простіше сісти вдома, сконцентруватися на тому, що йому потрібно придумати щось смішне, – і написати смішне. Для когось важливо працювати на папері. От мені, принаймні, як в рамках команди КВК, так і в рамках дуету у «Вар’ятах», найпростіше писати «на ногах» і в живому діалозі. Єдине, що для цього треба, – просто час. - Зізнайся, на вулиці впізнають? Автографи просять? - Та ні (сміється). Якихось там двоє дітей колись просили, ну, і що.. .Ніколи не прагнув якоїсь грандіозної популярності. Знаю, що через КВК або якісь інші гумористичні телевізійні проекти ти загалом можеш отримати популярність, але не зараз і не в рамках сучасного медіа-простору. Причина ось у чому: цей же український медіа-простір перенасичений гумористичними шоу, а також їх учасниками. І саме тому ці проекти не завжди актуальні й не завжди дуже смішні. Тому що насправді здорової конкуренції немає, є ринкова конкуренція, - в тому плані, що є багато, є кількість… - Тобто намагаються брати не якістю, а кількістю? - Так. Відповідно, кількість велика, а якість тоді нижча. Не встигаю слідкувати за усіма гумористичними проектами в Україні, але можу сказати напевне: їхня якість падає, так само падає і якість КВК. - Чи маєш фаворитів серед сучасних українських команд? - Їх багато є. Ніколи не брався судити, яка команда смішна, а яка не смішна. Всі, хто береться грати на високому рівні, обов’язково мають величезні матеріальні напрацювання, неабиякий досвід, виступали, як мінімум, у центральних лігах і, як мінімум, на сцені в Сочі. Не можна сказати, що хтось смішний, а хтось не смішний. Можна сказати лише, що хтось такий, а хтось інакший. Бо зараз відбувається відділення західноукраїнського та й всього україномовного КВК від загального КВК. Якщо порівняти такі команди як «Первая столица» (Харків), «Винницкие перци» або збірні команди Дніпропетровська і Донбасу з, наприклад, командами «Набла» (Львів), «V.I.P.» (Тернопіль), «Торнадо-Люкс» (Берегомет), відчуваються якісні відмінності. - На останок, що хотів би побажати молодим КВНщикам й усім, хто любить цю гру? - Що я би хотів побажати? (посміхається). Щонайперше – не падати духом і працювати, багато працювати. Щодо КВНщиків-початківців, то перед тим, як серйозно зайнятися цією справою, потрібно серйозно промоніторити поле цієї роботи. Тому всім завжди казав і завжди буду повторювати: перед тим, як почати грати, перед тим, як писати жарти і виступати де-небудь, треба знати, як те все робили до тебе. Треба просто дивитися КВК. Звісно, не починаючи з далекого 1987 року, але принаймні ігри, починаючи з 2002 року. Там є на що дивитися, є чому повчитися. Добре було б, якщо є якийсь старий друг, котрий давно грає в КВК або просто більш досвідчений у цьому, - спитати поради у нього. - А досвідчені КВНщики охоче дають поради молодим? - Люди, які грають в КВК, – вони добрі, відкриті й не дурні. І якщо хтось думає собі: «В мене з наукою нічого не виходить, у житті не щастить, - піду грати в КВН, бо я смішний», - то це хибне враження. І якщо звернутися до когось, хто вже грав у КВК, хто вже має якийсь досвід, то в цьому нічого поганого немає, головне просто не перегинати палицю. Люди, які грають у КВК, розумні й дуже добрі. Юлія Сабадишина
