Кожна людина по своїй природі – егоїстична, і тому часом людям важко порозумітися. Те добро і зло, яке існувало уособлене у Сніговій Королеві чи Герді, виявляється далеко не таким картонно-пласким і однозначним. І тобі відкривається інша сторона монети. Ми починаємо розуміти, що Снігова Королева – жінка бальзаківського віку, у якої все є у матеріальному плані, але явно вимальовується туга за гостротою відчуттів молодості та дефіцит спілкування. Герда – прототип української жінки, яка мужньо чіпляє на себе все ярмо сімейних проблем, та ще й пишається тим, а Кай – майбутня диванна істота, якій хоч так, хоч так добре, тому що рішення приймають за нього. Саме у підлітковому віці ми починаємо замислюватися над глобальними проблемами, намагаємося визначити своє місце у цьому житті й осмислити сенс власного існування. Ми приходимо до розуміння добра і зла, шляхом спроб і помилок опановуємо нелегке мистецтво людських стосунків, вчимося толерантності і симпатії. Ми усвідомлюємо, що насправді багато чого може залежати саме від небайдужої позиції кожного з нас, адже навіть навколосвітня подорож починається з чийогось першого кроку. Найголовніше – діяти, показати іншим, що тобі не байдуже, що ти не відгороджуєся від світу стіною тінейджерського нігілізму. І перш за все про це треба сказати. Анжела МЕЛЕШКО На фото А. Мележко
