Неділя, 24.09.2017, 06:06

Світ молоді

Інтернет-видання для школярів, студентів та молоді, яка хоче знати все!

Меню сайту
Календар
«  Червень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Реклама
Наше опитування
Що вас найбільше радує з приходом весни?
Всего ответов: 669
Міні-чат
300
Реклама
Коментарі
01.04.2016

ДІВЧИНА-ЗАГАДКА

приветик

12.09.2015

ДІВЧИНА-ЗАГАДКА

прівет

04.05.2015

УКРАЇНСЬКИЙ СОННИК

менi приснилось лелека i чорна лебiдь що це буде

21.04.2015

ПИРЯТИНСЬКИЙ ПЕЙСМЕЙКЕР НА 4 ГОДИНИ

Дуже приємно читати про земляків такі гарні новини. Так тримати, Ярославе!

01.04.2015

ДОБРОВОЛЕЦЬ З ПИРЯТИНА: У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ МЕНІ СПОКІЙНІШЕ, АНІЖ У ТЕПЛІЙ ХАТІ

Ми дякуємо таким чоловікам як Сергій Ящук. Нехай Бог береже їх, а ми будемо молитися за те, щоб вони повернулися до своїх домівок живими і неушкоджени...

Реклама
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2012 » Червень » 11 » Чудодійний провісник літа
16:04
Чудодійний провісник літа
Літо…. Яскраве, немов жовтогаряча тарель сонця, впевненою ходою крокує це хлопча безкрайніми просторами шовковистих степів та ланів… Літо – чарівне та неповторне, в ньому завжди є краплинка грозового дощу, калейдоскопічний шматочок веселки, що перевеслом зв’язує далекі береги рік, солодкий присмак полуниці та неймовірний, м’ятно-медовий запах чебрецю. Так-так, саме чебрецю! Бо ця непримітна та скромна, на перший погляд, рослинка чи не найзапашніша провісниця літа. Здається, чебрець увібрав у себе всі аромати спекотної пори: і запах соковитого сіна, і неньки-землі, нектару і тепла, та навіть пахощі грому і блискавиці. Крім того, цей принц літнього степу має неабиякі цілющі властивості.
Отже, як ви вже здогадалися, мова піде про чебрець та його лікувальні властивості.
Чебрець – це багаторічний чагарник, сімейства губоцвітих, що поширений у Центральній Росії, на Кавказі, на півдні України і частково на Уралі, в Казахстані і в Сибіру. На території Росії чебрець має також такі назви: "богородська трава", "материнка", "чебрець повзучий", а українці величають його "чебрецем боровим" і "малою материнкою".
Чебрець має сильний і приємний аромат. Його стебла – сланкі, численні. Листя і квіти – дрібні.. Період цвітіння припадає на червень і липень, а дозріває він у вересні, саме в цей час рекомендують заготовляти траву для її подальшого використання. Розмножується вид насінням або вегетативним шляхом.
Перша згадка про цю цілющу рослину зафіксована у літописах, що датуються третім тисячоліттям до нашої ери. Її назва походить від латинського "thyo" – жертвоприношення. Безліч народів, у тому числі й наші предки, слов'яни, приносячи жертви богам клали на вогнище чебрець. У Єгипті його використовували під час бальзамування мумій, греки цінували заспокійливу властивість чебрецю, у Вірменії відваром із чебрецю лікували катаракту у старих, на Тибеті його застосовували у боротьбі з дитячими інфекціями, а в Індії чебрецем лікували печінку і нирки. Монголи цінували відхаркувальну властивість, у французів материнкою лікували хімічні опіки. Болгари використовували чебрець під час лікування гастриту.
Чебрець має широкий спектр лікувальних властивостей: антисептичну, бактерицидну, протигіпертонічну, застосовується як потогінний засіб, має чітко виражену заспокійливу, болетамувальну, ранозагоювальну, протисудомну та сечогінну дію. Використовується при лікуванні невралгій і невритів, захворювань шлунково-кишкового тракту та сечостатевої системи. Завдяки наявності ефірних масел, чебрець широко використовують при лікуванні захворювань органів дихання і застуд.
Різні препарати і збори з чебрецем використовуються й офіційною медициною. Широке застосування чебрецю пояснюється наявністю в ньому окрім ефірних олій, великої кількості корисних речовин, зокрема він містить: флавоноїди, камедь, жири, дубильні речовини, смоли, гіркоти, олеонолова, тритерпенові, тімунова, урсолова, кавова, хінна, хлорогенова кислоти та ін. Також він має незначну кількість вітамінів та мікроелементів.
Слід пам’ятати і протипоказання лікувальних препаратів, що містять чебрець. Його не рекомендують застосовувати при вагітності, захворюваннях щитовидної залози, печінки та нирок.
Зазвичай у медичній практиці використовують настойки, настої, відвари, екстракт і олію чебрецю. У деяких рецептах народної медицини застосовують порошок із сухого листя або насіння, його, наприклад, рекомендують вдихати хворим при непритомності. Препарати можна виготовляти як з свіжого чебрецю, так і з сушеного.
Без попередньої обробки свіжий чебрець застосовується для лікування ран, виразок, шкірних захворювань. Для цього вживають подрібнену траву, яку накладають на уражені ділянки шкіри. Подібним же способом його використовують для зменшення набряків, болю і свербіння після укусів комах- бджіл, ос, гедзів і т.п. До речі, про таке застосування чебрецю писав ще Авіценна.
У довідниках з народної медицини можна знайти різні варіанти препаратів з чебрецю в залежності від захворювань, які передбачається ним лікувати. Проте, найбільш поширені настої, які приймають при лікуванні туберкульозу, бронхіальної астми, захворюваннях дихальних шляхів, бронхів і легенів, при невралгіях, неврозах, безсонні, запаленні нирок і сечового міхура, як сечогінний і загальнозміцнюючий засіб.
Для лікування захворювань органів дихання, окрім вживання всередину настоїв чи відварів застосовують інгаляції. Найпростіший варіант – залити окропом чебрець і дихати парою. Але краще використовувати для цього масло чебрецю. При нежиті настоєм чебрецю промивають ніс, а при болях в горлі його використовують для полоскання. Настій як краплі застосовують при захворюванні очей. Маслом або екстрактом чебрецю лікують герпес і запальні захворювання шкіри.
Олію чебрецю широко застосовується і в ароматерапії, летючі речовини , які містить ця рослина, мають антисептичну і тонізуючу дію, сприяють зменшенню головного і суглобового болю, зняттю напруги, хорошому сну. Для цього можна за прикладом древніх жерців використовувати і дим тліючих рослин, але запах диму досить специфічний. У селах сушене листя і квітки чебрецю іноді кладуть у подушки або розміщують у головах.
Здавна у народній медицині чебрець використовують як протиалкогольний засіб. Вважається, що він сприяє виробленню стійкої відрази до спиртних напоїв. Проте, чесно кажучи, ефективність чебрецевого відвару викликає сумнів, оскільки рідко який алкоголік витримає тривалий курс лікування без зривів, якщо над душею не стоїть дружина з качалкою. Хоча, лікування можна обгрунтувати профілактикою «чоловічих» захворювань, на яку сильна половина людства зазвичай погоджується з більшим бажанням.
Вважається, що препарати з чебрецем позитивно впливають на статеву функцію. Для лікування і профілактики простатиту та імпотенції в народній медицині зазвичай використовують чебрецеву олію та настої.
Рослина широко використовується у косметології та кулінарії. Специфічні нотки чебрецю не бувають зайвими у стравах із риби та дичини. Подрібнену траву вживають як приправу до овочевих та м’ясних супів. Її ж застосовують як ароматизатор для ковбасних виробів та сирів. Чебрець додають у різноманітні соуси, оцти, соління і маринади. Залюбки його використовують пекарі та кондитери. Крім того, не слід забувати, що чебрець як самостійно, так і в складі будь-якого трав’яного букету надає чаю неповторного смаку та аромату.
Чебрець – чудовий медонос. Мед, який бджоли виготовлять з нектару зібраного на цій рослині, характеризується не лише неймовірним ароматом, що нагадує роздолля степів та навіює солодкі спогади про літо, а ще й має вишуканий смак. Висушені квіти материнки використовують для декору та ароматизації житла.
Ось така вона, чудодійна та універсальна, трава чебрець! Не полінуйтеся зібрати цілющий чебрець про запас, адже він знайде гідне місце у вашій сімейній аптечці! Будьте здорові!

Наталія Гончарова
Переглядів: 494 | Додав: sasha | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]