П`ятниця, 23.06.2017, 19:48

Світ молоді

Інтернет-видання для школярів, студентів та молоді, яка хоче знати все!

Меню сайту
Календар
«  Березень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Реклама
Наше опитування
Що вас найбільше радує з приходом весни?
Всего ответов: 664
Міні-чат
300
Реклама
Коментарі
01.04.2016

ДІВЧИНА-ЗАГАДКА

приветик

12.09.2015

ДІВЧИНА-ЗАГАДКА

прівет

04.05.2015

УКРАЇНСЬКИЙ СОННИК

менi приснилось лелека i чорна лебiдь що це буде

21.04.2015

ПИРЯТИНСЬКИЙ ПЕЙСМЕЙКЕР НА 4 ГОДИНИ

Дуже приємно читати про земляків такі гарні новини. Так тримати, Ярославе!

01.04.2015

ДОБРОВОЛЕЦЬ З ПИРЯТИНА: У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ МЕНІ СПОКІЙНІШЕ, АНІЖ У ТЕПЛІЙ ХАТІ

Ми дякуємо таким чоловікам як Сергій Ящук. Нехай Бог береже їх, а ми будемо молитися за те, щоб вони повернулися до своїх домівок живими і неушкоджени...

Реклама
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2015 » Березень » 23 » АМЕРИКАНЕЦЬ З КРЯЧКІВКИ МАЙСТРУЄ БАНДУРИ ТА ВИВЧАЄ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПРЕДКІВ
18:54
АМЕРИКАНЕЦЬ З КРЯЧКІВКИ МАЙСТРУЄ БАНДУРИ ТА ВИВЧАЄ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПРЕДКІВ

Звичайна українська хатинка, дружина, троє дітлахів, гарячий борщ на столі й молитва «Отче наш» перед обідом – ось таким ми побачили зсередини особисте життя американця Юрка Фединського, який мешкає у селі Крячківка.
Звісно, не кожен житель Америки, та ще й з досить заможної родини, залишить свою країну, щоб переїхати в маленьке село на Полтавщині, але цей чоловік діяв за покликом душі. Справа в тому, що Юрко Фединський (за паспортом Бревер) – нащадок української родини. Бабуся й дідусь Юрка були представниками української інтелігенції, які не сприймали та не погоджувалися з ідеологією комуністичного режиму й змушені були у 1945 році залишити рідну домівку та виїхати до США.

Вирішивши ще в дитинстві пов’язати своє життя з музикою, Юрко здобув музичну освіту та навчився грати на класичному фортепіано. Але це - не єдиний інструмент, який він освоїв. Були також бандура, кобза, мандоліна, електрогітара… Одного разу Юрко завітав до кобзарського табору, де збиралися американці українського походження, щоб поспівати та пограти на українських народних інструментах. Це був професійний рівень й доволі талановиті люди. Десять років юний музикант відвідував табір і зрозумів, що це - його доля. Пізніше у нього з’явилася думка, що потрібно не тільки співати та грати, а ще й мати для цього якісь кобзарські інструменти. І після цього Юрко Фединський почав майструвати бандури, кобзи, торбани та ліри й виконувати на них народні думи та балади.

До України Юрко переїхав у 1998 році. А от до Крячківки він з родиною переселився тільки чотири роки тому. І сьогодні серед мальовничої природи села відбувається процес відродження українського кобзарства.
- Моя прабабуся була родом з Полтавщини, а музична родзинка цього краю – народний фольклорний ансамбль «Древо», яке славиться не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Отже, з вибором місця, де житиме моя родина, було визначено, - розповідає Ю. Фединський.
Головним завданням для майстра у його справі є виготовлення інструмента, який би найкраще звучав і на якому було б легко грати. Сьогодні Юрко працює над новим видом кобзи і переконаний, що інструмент такої форми існував у минулому.
На запитання, чи робить Юрко бандури на продаж, він відповів:
- Спершу я майструю бандуру для себе, пізніше роблю ще кращий інструмент, а попередній варіант вже можу комусь продати. Проте, хочу зазначити, що я не комерсант і не займаюся виготовленням народних інструментів на продаж. Я роблю їх тільки тому, що це приносить мені задоволення, - зауважує він.
Ю. Фединський також передає безцінний досвід виготовлення народних інструментів своїм учням, які приїздять до нього не тільки з різних міст України, а й з-за кордону. Їх у майстра близько тридцяти, але серйозних студентів усього троє. Вони приїжджають, живуть у вчителя по декілька місяців, і навіть по півроку. Юрко за їхнє навчання коштів не бере, учень тільки повинен сам забезпечити себе харчами. Нещодавно майстер-бандурист почав разом з дружиною будувати у себе на подвір’ї найдешевший та найтепліший варіант будиночку із солом’яних тюків.
- Він потрібен для того, щоб було де розмістити учнів, адже коли вони приїжджають, то вимушені спати на підлозі, - говорить Юрко.
Дружина Юрка, Марія, родом з Полтави. Пара побралася вісім років тому. Марія вміє грати на скрипці та співає у колективі «Древо». У родині підростають троє дітлахів – син Мирослав та двоє дівчаток-красунь Наталка й Адріана. Своїх дітей до трьох років родина вирішила навчати тільки українській мові, аби вони відчували себе повноцінними українцями. Діти перебувають з татом і мамою більшу частину свого часу, а от в Америці, за словами Юрка, це може бути тільки одна година на день. Наприклад, його батько працював стоматологом і проводив з ним досить мало часу. Голова родини також задоволений, що його сім’я має можливість споживати натуральні продукти, адже всі овочі він разом з дружиною вирощує на власному городі.
Для людини, яка жила у розвиненій країні, мабуть, важко пристосуватися до життя в українському селі. Але не в цьому випадку… Для Юрка Фединського його теперішній світ набагато цікавіший, а надто в духовній площині, коли він має можливість зсередини вивчати культуру та традиції своїх предків.
Світлана ДОВГЕНКО.
Фото автора
Переглядів: 505 | Додав: sasha | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]