Обожнюю тихі місячні ночі. Коли повний місяць потихеньку підіймається, пробираючись між хащ дерев над водою, ніби хоче помилуватися собою. У такі хвилини хочеться поміркувати над чимось романтичним, приємним, а краще за все ні про що не думати. Просто милуватися цією красою і слухати, як десь далеко між дерев співає пісню кохання соловей, а можливо, якоїсь іншої пташини.
Обожнюю, коли місяць у повні стоїть над водою. Когось таке дійство захоплює, а когось, якщо вірити вченим, змушує робити незрозумілі, необдумані вчинки.
Можливо, повня тут ні до чого, можливо, у всьому винна вона, але ж когось потрібно звинувачувати у такій ситуації. Докладніше...