Задумайтеся тільки, яка ж красива та мелодійна наша українська мова! Як приємно слухати та спілкуватись нею в чистому, літературному вигляді без русизмів та… лайливих слів. Щодо останніх, то це надто болюча тема, адже, здавалося б, куди не піди – чи то в парк, чи то просто на вулиці й навіть у навчальних закладах, – скрізь звучать «вони», назвемо їх так. Найбільш прикрим є те, що більшість батьків не приділяє мовному вихованню дітей достатньо уваги, більше того - дорослі не вірять, що їхні діти на таке здатні, бо жодна дитина не буде розмовляти з батьками такою мовою. А коли батьки не бачать і не знають, – малеча змінюється на очах, тому, виходячи у двір, наче губка сприймає «їх», анітрохи не замислюючись над тим, що це погано. Навпаки, це ж «круто», коли можна такі слова як «навіщо», «нічого» та багато інших замінити на молодіжні відповідники, думають вони. А що тут такого, всі так говорять…
Прикро, але особливо поширені лайливі слова серед підлітків та молоді, навіть серед дівчат. Одного разу не витримав та й запитав у одного хлопця: «Навіщо ти так говориш?». Він відповів, що просто так, навіть не замислюючись. Сумно, але таке «надбання поколінь» з часом лише збільшується, бо ж не розуміє ніхто з «крутих мовців», що як говорять вони, так говоритимуть згодом їхні діти, ба ще куди гірше. «Виїдатимуть» ті «слова і словечка» їхній розум та дратуватимуть психіку.
Бували часи, коли сам мимоволі, спілкуючись із друзями, вживав такі слова, але, на щастя, моя свідомість таки прокинулась. Я вчасно зрозумів, що такі слова – це зло, так само як куріння чи алкоголь. Та, мабуть, не тільки зі мною таке траплялося, коли із вулиці набирався поганих слів, але згодом подорослішав і сказав собі: «Це не моє!», - та викорінив їх із своєї свідомості. Але як бути з тими, хто, закінчивши школу, досі не кинув цієї поганої звички? Дам просту пораду: інколи у відповідь на «такі» слова краще просто посміхнутися.
Лише уявіть собі, яким стало б наше життя, якби у кожного з нас прокинулася б національна свідомість і ми назавжди викинули б на звалище мови «ці» слова, яким приємним було б наше спілкування. Але щоб досягти мети, - перш за все потрібно почати з себе, і якщо такий крок зробить кожен, то все у нас буде добре!
Володимир Рихліцький