Олег Скрипка – людина-оркестр, лідер гурту „ВВ”, організатор етно-вечорниць і фестивалю „Країна мрій” – ще й доброчинності не цурається. Нещодавно музикант, котрий має полтавське коріння (дід родом із Чорнухинського району), на запрошення обласного товариства „Просвіта” погодився дати в Полтаві благодійний концерт, кошти від якого підуть на спорудження пам’ятника Івану Мазепі.

хливу субстанцію, що влаштовує на сцені феєричне божевілля і запалює своєю енергією всіх навколо. Але поза сценою - це виважена й мудра, дещо заглиблена в себе і чудово ерудована людина. Саме у другій іпостасі му-зикант постав перед журналістами на прес-конференції, яка передувала концерту. І одразу ж обґрунтував свій благородний намір. „Для мене Мазепа – це постать номер один, - повідав Олег Скрипка. - Можна тільки мріяти про лідера з таким поєднанням якостей: культурна, заможна, вольова людина, великий стратег. При ньому Україна, не маючи адміністративної незалежності, мала незалежність економічну. Йому потрібно ставити пам’ятник не лише в Полтаві, але й у Києві”.

Що ж до проблем глобальних, як от втрата національної ідентичності, музикант налаштований оптимістично: з нашими салом і борщами космополітизм нам не загрожує. Українці, мовляв, самі створили міф про свою меншовартість і самі ж тепер плачуть, що не можуть його подолати. „Подорожуйте іншими країнами і побачите, що у нас не гірше, ніж за кордоном. А ще в нас є розкішний культурний спадок і колосальна енергія. Ми скаржимося, що не знаємо своїх пісень, але будь-хто знає „Несе Галя воду” чи „Розпрягайте, хлопці, коней” (до речі, на концерті це підтвердилось, - авт.), а у французів, скажімо, такого немає”.

Як людина, що має справу із закордонними агенціями, Скрипка за-певнив: позиції україн-ської музики навіть у тій же Росії далеко не без-надійні. Наприклад, найпопулярнішим гур-том там зараз є наш „Бумбокс”.

„На мої вечорниці у центрі Москви прихо-дять люди у розкішних вишиванках, причому не всі з них – українці, – ділився враженнями Олег. – Або така ситуація: запрошують нас на кор-поратив ве-личезного російського банку хед-лайнерами. Після виступу підходить дядько, вітається українською: «Добрий день! Я директор цього банку. Як там справи у нас вдома?”. Тобто, якщо ми говоримо про зросійщену Україну чи Полтаву, то є і зворотне явище – зукраїнізована Москва”.

Після прес-конференції дійство перемістилося у залу палацу дозвілля „Листопад”. Коли Олег вийшов на сцену і почав співати, здавалося, що концерт не матиме звичного „вевешного” драйву. Але зовсім скоро Скрипка буквально поклав на лопатки всіх своїм артистизмом. У його своєрідній виконавській манері звучали і хіти гурту „ВВ”, і французькі та українські романси, і народні пісні, була навіть спроба зіграти хеві-метал на баяні. Із зали на сцену артистові передавали купи записок. Цікавилися секретом гарної фізичної форми („Фізична форма – це наслідок духовної”), гастрономічними уподобаннями („Ще раз борщ і сало”), що снилося останнім часом („Снився Путін, але до чого – не знаю”), замовляли пісні та запрошували на гастролі.

Завдяки Олегові Скрипці вдалося зібрати 40 060 гривень. А ще музикант пообіцяв приїхати разом зі своїм гуртом „ВВ” на цьогорічний фестиваль „Мазепа-фест”, що відбудеться на початку вересня.

Галина Пустовгар.
Фото Аліни Сказко.